ПАМ'ЯТНА ДАТА.
27 липня 1853 р. народився В. Г. Короленко – письменник, правозахисник, громадський діяч.
1879 р. петербурзький журнал «Слово» публікує «Епізоди з життя шукача». Через шість років виходять друком нові твори письменника. Упродовж десяти літ (1885—1895 рр.) Володимир Короленко активно
займається літературною творчістю й громадською діяльністю. 1886 р.
вийшла друком його перша книга «Нариси та оповідання», яку захоплено
вітав великий новеліст Антон Чехов. Повість «Сліпий музикант» (1886 р.)
миттєво стала неймовірно популярною. На цей період також припадають «Ліс
шумить», «На затемненні», «Річка виграє», «Ат-Даван», «Парадокс»,
«Марусина заїмка» та інші оповідання. Редагував журнал «Русское богатство». Циклом нарисів «Голодний рік» В. Короленко привернув суспільну увагу до голоду 1891-92 рр. Після поїздки до Америки пише повість «Без язика» (1895) – про гірку
долю українського селянина Матвія Лозинського, який, шукаючи кращого
життя, опиняється на далекій чужині, де ніхто його не чекає. Понад двадцять років мешкав у Полтаві. Створив цикл нарисів під назвою «Сорочинська трагедія». Упродовж 15 років, до кінця своїх земних днів, Володимир Короленко
працював над автобіографічною книгою «Історія мого сучасника». Завершити
працю не вдалося… Володимир Галактіонович Короленко помер 21 грудня 1921 р. в Полтаві.
Нагадаємо: На Покровській площі до наших днів
достояв невеликий двоповерховий будинок, де у дореволюційні часи
містився готель «Тихий уголок». Тут на поч. 1902 р. зупинявся відомий
російський письменник В. Короленко, який приїздив до Сум, щоб стати на
захист селян села Павлівки Сумського повіту, які виступили проти влади і
церкви, що її підтримувала. До залу засідань не допустили навіть
персонал місцевого суду. Короленко теж не був допущений на його
засідання. Однак, письменник зібрав важливі матеріали, що викривали
несправедливість царського суду, і в газеті «Московские ведомости» від 4
лютого 1902 р. опублікував велику статтю про павлівський процес.
Комментариев нет:
Отправить комментарий