АНОНС!
Днями у сумському видавництві "Мрія" вийде друком чергова книга з серії
наукових і науково-документальних праць Сумської обласної організації
НСКУ, котру профінансувала Сумська обласна рада - "Сумський слобідський козацький полк. Збірник документів".
Переважна більшість із приміщених у нашому виданні документів написана
згідно норм і мовної стилістики московського (російського) діловодства,
поширеного у XVII-XVIII ст., та являють собою тогочасне офіційне
листування. Призначені ж для внутрішнього використання в Сумському полку
універсали, бенефіціарні листи та тестаменти викладені тодішньою
церковнослов’янською українською мовою.
Оскільки дане видання не є джерелознавчим дослідженням, нами було здійснене незначне редагування документів, частина з яких зазнала правлення ще при підготовці до першої публікації. Зокрема, надрядкові літери без подальшого виділення курсивом були внесені в рядок, титла прибрані. Всі особові імена та прізвища, а також відомі топоніми передані з прописної букви. Грубі помилки тогочасних писарів частково виправлені. Буквенне позначення чисел у документах передане арабськими цифрами.
Виключення становлять тестаменти (духівниці) сумського полковника Гарасима Кондратьєва від 8 грудня 1694 та 28 вересня 1696 рр. (№№ 92 та 95), а також універсал наказного гетьмана Павла Полуботка від 3 грудня 1722 р. (№ 113). Аби якомога точніше передати характерні особливості тогочасного офіційного українського письма, автор дозволив собі зберегти буквене позначення «твердого знаку», а от замість давнього «ять» використано інший символ. Варто зауважити, що навіть у листуванні московських урядників інколи вживаються українські звороти та форми номенів і когноменів. Наприклад, у відписці сумського воєводи Кирила Арсеньєва від 10 лютого 1658 р. (№ 8) сумський отаман Г. Кондратьєв записаний не у відповідності до московської транскрипції, а на більш звичний для козаків-сумців український лад: «Гарасим Кондратів».
Датування документів переведено в формат юліанського календаря (від Різдва Христового), котрим ще в другій половині XVII ст. користувалася Сумська полкова канцелярія. Натомість московські офіційні документи до реформи календаря, запровадженої царем Петром Олексійовичем на поч. XVIII ст., датуються від часу Створення Світу. У квадратних дужках подаються пропущені цифри датування (зазвичай перша – згідно прийнятого тоді скорочення), а також короткі примітки. Поданий наприкінці документу курсивом текст зазвичай є оригінальними примітками тогочасних діловодів, резолюціями на клопотання чи звернення, а також позначами пізніших копіїстів.
Кожен наведений документ супроводжується посиланням на архівне першоджерело або/та на друковане видання.
Оскільки дане видання не є джерелознавчим дослідженням, нами було здійснене незначне редагування документів, частина з яких зазнала правлення ще при підготовці до першої публікації. Зокрема, надрядкові літери без подальшого виділення курсивом були внесені в рядок, титла прибрані. Всі особові імена та прізвища, а також відомі топоніми передані з прописної букви. Грубі помилки тогочасних писарів частково виправлені. Буквенне позначення чисел у документах передане арабськими цифрами.
Виключення становлять тестаменти (духівниці) сумського полковника Гарасима Кондратьєва від 8 грудня 1694 та 28 вересня 1696 рр. (№№ 92 та 95), а також універсал наказного гетьмана Павла Полуботка від 3 грудня 1722 р. (№ 113). Аби якомога точніше передати характерні особливості тогочасного офіційного українського письма, автор дозволив собі зберегти буквене позначення «твердого знаку», а от замість давнього «ять» використано інший символ. Варто зауважити, що навіть у листуванні московських урядників інколи вживаються українські звороти та форми номенів і когноменів. Наприклад, у відписці сумського воєводи Кирила Арсеньєва від 10 лютого 1658 р. (№ 8) сумський отаман Г. Кондратьєв записаний не у відповідності до московської транскрипції, а на більш звичний для козаків-сумців український лад: «Гарасим Кондратів».
Датування документів переведено в формат юліанського календаря (від Різдва Христового), котрим ще в другій половині XVII ст. користувалася Сумська полкова канцелярія. Натомість московські офіційні документи до реформи календаря, запровадженої царем Петром Олексійовичем на поч. XVIII ст., датуються від часу Створення Світу. У квадратних дужках подаються пропущені цифри датування (зазвичай перша – згідно прийнятого тоді скорочення), а також короткі примітки. Поданий наприкінці документу курсивом текст зазвичай є оригінальними примітками тогочасних діловодів, резолюціями на клопотання чи звернення, а також позначами пізніших копіїстів.
Кожен наведений документ супроводжується посиланням на архівне першоджерело або/та на друковане видання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий