З ІСТОРІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ СУМЩИНИ.
За
видавцем (або власником) пресу типізують на:
приватні; органів державного управління та самоуправління; партійні; студентсько-учнівські;
громадських, наукових та фахових товариств, з’їздів.
Газетно-журнальні
видання органів державного управління та самоуправління (1861–1917).
Офіційна
преса Сумського краю у кількісному відношенні виявилася нечисленною, не
виділялася вона й якісними показниками. Це було пов’язано, по-перше, з
відсутністю державного фінансування − земства намагалися випускати періодичні
органи самотужки, а, по-друге, з обмеженим колом інформації, яка представляла
лише офіційну точку зору. Перші такі
видання почали виходити в другій
половині ХІХ століття.
Сумська
повітова земська управа на засіданні 26 вересня 1871 року вирішила видавати
щотижневу газету «Сумской листок» за редакцією її секретаря. Дозвіл Головного управління у справах друку
було надано 10 травня 1872 року. У газеті мали друкувати постанови і
розпорядження уряду щодо земських справ, звіти та відомості про діяльність
земських установ губернії, витяги з журналів постанов та інших актів, відомості
про ціни та об’яви. Передплатна ціна – 3
руб. без пересилання. Кількість надрукованих номерів досі залишається
невідомою, адже жодного з примірників за 1871 рік не збереглося.
Є відомості, що у 1908
році під такою ж назвою було видано перший номер щоденної
громадсько-політичної, економічної і літературної газети, датований першим
червня. Всього вийшло 144 номери
(останній 25 грудня 1908). Редактор-видавець А. Овчаренко. Друкувалася газета в
електродрукарні О. Чорнобривченка.
У 1914 році в Ромнах почали видавати газету
повітового земства «Военные известия». Видання містило телеграми
Петроградського телеграфного агентства. Періодичність – двічі на тиждень.
Редактор – М. Чигиринцев. Останній випуск датований 7 лютим 1917 року. Газета зберігається у фонді Російської
державної бібліотеки (м. Москва).
Таким чином, видавцями
часописів такого типу були повітові земські управи та повітові земські
зібрання. Видавався газети на кошти органів місцевого самоврядування, яких
ледве вистачало на утримання соціальних закладів та установ, не ведучи вже мову
про належну оплату журналістської праці. Тим пояснюється нечисельність видань
та нетривалість їх виходу. Метою видань було висвітлення основних документів і
нормативних актів про економічний, політичний і соціальний курс як місцевої
адміністрації, так і держави в цілому.
Пані Надіє, скажіть, будь ласка, чи Вам відомо щось про іменування жителів міста в сумській періодиці. Справа в тому, що деякі краєзнавці пишуть про поширеність оніма сумяни (або ж сум'яни, принаймні в дореволюційній пресі. Дякую.
ОтветитьУдалить