ПАМ'ЯТНА ДАТА.
16 березня відзначається 135 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської (1882-1931), української поетеси, перекладача, педагога. Батько її — Олексій Кирилович — громадський діяч, уродженець м. Суми, людина передових поглядів — брав участь в українських просвітницьких гуртках; мати — Христина Данилівна — була відомою діячкою народної освіти, організатором просвітницької праці серед селянства і робітників. У 10-річному віці разом зі шкільними подругами видавала дитячий рукописний журнал «Товариш», у якому впродовж 1892—1894 рр. уміщала і свої вірші та оповідання. Її першу збірку «Туга за сонцем» (1907) позитивно оцінив І. Франко. Її вірші друкувалися майже в усіх тогочасних українських періодичних виданнях: «Хлібороб», «Рідний край», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник» та ін. Підсумком багаторічних пошуків свого місця в ідейній боротьбі, високих злетів духу та гірких розчарувань стали наступні збірки Христі Алчевської «Сонце з-за хмар» (1910) і «Пісні життя» (1911). У 1912 р. з’явилася велика збірка ліричних поезій «Вишневий цвіт», а в 1914 р. вийшли друком «Пісні серця і просторів», які тематично доповнюють попередні видання. Імперіалістична війна 1914 р. вкрай загострила класове протистояння в країні. Царизм намагався отруїти шовіністичним чадом свідомість народу, послабивши цим самим фронт революційно-визвольної боротьби. Спостереження, враження і переживання цих років Христина Алчевська відобразила у поетичних творах, що склали збірки «Сльози» (1915), «Встань, сонце!» і «Мандрівець» (обидві — 1916). Деякий час вона майже нічого не писала і лише в середині 1920-х років знову повернулася до творчої діяльності. Однією з найпомітніших в її письменницькому доробку є драматична поема «Луїза Мішель» (1926, видана 1930). У 1927 р., познайомившись з Анрі Барбюсом, Христина Алчевська почала вивчати його твори про Першу світову війну. Під їхнім впливом вона створила драматичну поему про героїчний подвиг 26 бакинських комісарів «Загибель юнака» (1931) (з присвятою А. Барбюсу).
Джерело: Енциклопедія сучасної України. — К., 2001. т. I. — С.402—403.
16 березня відзначається 135 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської (1882-1931), української поетеси, перекладача, педагога. Батько її — Олексій Кирилович — громадський діяч, уродженець м. Суми, людина передових поглядів — брав участь в українських просвітницьких гуртках; мати — Христина Данилівна — була відомою діячкою народної освіти, організатором просвітницької праці серед селянства і робітників. У 10-річному віці разом зі шкільними подругами видавала дитячий рукописний журнал «Товариш», у якому впродовж 1892—1894 рр. уміщала і свої вірші та оповідання. Її першу збірку «Туга за сонцем» (1907) позитивно оцінив І. Франко. Її вірші друкувалися майже в усіх тогочасних українських періодичних виданнях: «Хлібороб», «Рідний край», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник» та ін. Підсумком багаторічних пошуків свого місця в ідейній боротьбі, високих злетів духу та гірких розчарувань стали наступні збірки Христі Алчевської «Сонце з-за хмар» (1910) і «Пісні життя» (1911). У 1912 р. з’явилася велика збірка ліричних поезій «Вишневий цвіт», а в 1914 р. вийшли друком «Пісні серця і просторів», які тематично доповнюють попередні видання. Імперіалістична війна 1914 р. вкрай загострила класове протистояння в країні. Царизм намагався отруїти шовіністичним чадом свідомість народу, послабивши цим самим фронт революційно-визвольної боротьби. Спостереження, враження і переживання цих років Христина Алчевська відобразила у поетичних творах, що склали збірки «Сльози» (1915), «Встань, сонце!» і «Мандрівець» (обидві — 1916). Деякий час вона майже нічого не писала і лише в середині 1920-х років знову повернулася до творчої діяльності. Однією з найпомітніших в її письменницькому доробку є драматична поема «Луїза Мішель» (1926, видана 1930). У 1927 р., познайомившись з Анрі Барбюсом, Христина Алчевська почала вивчати його твори про Першу світову війну. Під їхнім впливом вона створила драматичну поему про героїчний подвиг 26 бакинських комісарів «Загибель юнака» (1931) (з присвятою А. Барбюсу).
Джерело: Енциклопедія сучасної України. — К., 2001. т. I. — С.402—403.
Комментариев нет:
Отправить комментарий