ЦІКАВИЙ ФАКТ.
В історію газети «Конотопський край» назавжди увійшло ім'я редактора «Радянського прапора» (1963-1973 рр.) Олександра Васильовича Маленко. Журналістський хист у нього відкрився в екстремальних фронтових умовах. По війні він працює кореспондентом сумських обласних газет спочатку у «Більшовицькій зброї», а потім – у «Ленінській правді». Його кандидатура на посаду редактора конотопської міськрайонки не викликала сумнівів. При ньому у 1965 році розпочалось своєрідне «шліфування» самобутніх особистостей – при редакції почала діяти літературна студія. Літстудійцями у ті часи були відомі: українська поетеса, тоді ще школярка, Антоніна Цвид, поет, кандидат філологічних наук Анатолій Гризун, поет-сатирик Петро Гришко, письменник Еммануїл Фельдман і багато інших. У 1967 році газета «Радянський прапор» була нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України за вагомі творчі здобутки й у зв’язку з 50-річчям видання.
В історію газети «Конотопський край» назавжди увійшло ім'я редактора «Радянського прапора» (1963-1973 рр.) Олександра Васильовича Маленко. Журналістський хист у нього відкрився в екстремальних фронтових умовах. По війні він працює кореспондентом сумських обласних газет спочатку у «Більшовицькій зброї», а потім – у «Ленінській правді». Його кандидатура на посаду редактора конотопської міськрайонки не викликала сумнівів. При ньому у 1965 році розпочалось своєрідне «шліфування» самобутніх особистостей – при редакції почала діяти літературна студія. Літстудійцями у ті часи були відомі: українська поетеса, тоді ще школярка, Антоніна Цвид, поет, кандидат філологічних наук Анатолій Гризун, поет-сатирик Петро Гришко, письменник Еммануїл Фельдман і багато інших. У 1967 році газета «Радянський прапор» була нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України за вагомі творчі здобутки й у зв’язку з 50-річчям видання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий