ПАМ'ЯТНА ДАТА.
7 лютого (26 січня) 1804 р. у с. Дунаєць на Глухівщині, в сім'ї небагатого поміщика, родовід якого бере початок з вищої гетьманської адміністрації XVII-XVIII ст. народився Микола Маркевич, український історик, етнограф, письменник, фольклорист, композитор.
Перші його твори побачили світ у 1829 році. Це були збірки віршів "Элегии и еврейские мелодии" і "Стихотворения эротические и Паризина". Автор був під великим впливом Байрона, що й відбилося на його поетичній творчості.
У 1838 році вийшла збірка "Украинские мелодии", яку складають його віршовані обробки народних легенд і повістей. До віршів додавалися примітки про народний побут України та виписки з історичних творів. Протягом 1842-1843 рр. вийшло 5 томів "Історії Малоросії", праці, так і не оціненої сучасниками. Власне, історія України викладалася в двох томах, а в останніх трьох були опубліковані документи з української історії. Перу Миколи Андрійовича також належать оригінальні історичні, етнографічні, музикознавчі праці: "Большой исторический, мифологический, статистический и проч. словарь Российской губернии", "О табаке вообще и в Малороссии в особенности", "Реки Полтавской губернии", "Народные украинские напевы, положенные на фортепиано".
Великим приятелем Шевченка за молодих літ був історик, письменник і етнограф уродженець с. Дунайця Глухівського району Микола Андрійович Маркевич. До його іменин у травні 1840 року Шевченко написав вірша "Н. Маркевичу" ("Бандуристе, орле сизий"), який увійшов до першого видання "Кобзаря". На ранній творчості поета позначився вплив збірки Маркевича "Украинские мелодии". 1847 року М. Маркевич поклав на музику вірш Шевченка "Нащо мені чорні брови".
7 лютого (26 січня) 1804 р. у с. Дунаєць на Глухівщині, в сім'ї небагатого поміщика, родовід якого бере початок з вищої гетьманської адміністрації XVII-XVIII ст. народився Микола Маркевич, український історик, етнограф, письменник, фольклорист, композитор.
Перші його твори побачили світ у 1829 році. Це були збірки віршів "Элегии и еврейские мелодии" і "Стихотворения эротические и Паризина". Автор був під великим впливом Байрона, що й відбилося на його поетичній творчості.
У 1838 році вийшла збірка "Украинские мелодии", яку складають його віршовані обробки народних легенд і повістей. До віршів додавалися примітки про народний побут України та виписки з історичних творів. Протягом 1842-1843 рр. вийшло 5 томів "Історії Малоросії", праці, так і не оціненої сучасниками. Власне, історія України викладалася в двох томах, а в останніх трьох були опубліковані документи з української історії. Перу Миколи Андрійовича також належать оригінальні історичні, етнографічні, музикознавчі праці: "Большой исторический, мифологический, статистический и проч. словарь Российской губернии", "О табаке вообще и в Малороссии в особенности", "Реки Полтавской губернии", "Народные украинские напевы, положенные на фортепиано".
Великим приятелем Шевченка за молодих літ був історик, письменник і етнограф уродженець с. Дунайця Глухівського району Микола Андрійович Маркевич. До його іменин у травні 1840 року Шевченко написав вірша "Н. Маркевичу" ("Бандуристе, орле сизий"), який увійшов до першого видання "Кобзаря". На ранній творчості поета позначився вплив збірки Маркевича "Украинские мелодии". 1847 року М. Маркевич поклав на музику вірш Шевченка "Нащо мені чорні брови".
Комментариев нет:
Отправить комментарий