ПАМ'ЯТНА ДАТА.
18 січня
(5-го за старим стилем) виповнюється 165 років
від дня народження Павла Івановича Харитоненка (1853–1914), цукрозаводчика,
мецената, благодійника, уродженця м. Суми.
Гідним продовжувачем
справи батька Івана Герасимовича Харитоненка був його син Павло Іванович.
Одержавши домашню освіту, рано почав допомагати батьку у його справах. Ще в
молодості вступив на арену громадської діяльності: не минуло й тридцяти, як
його обрали гласним Сумської Думи. Ним залишився до кінця життя.
У 1911-1912 рр.
Павлу Івановичу належали 9 заводів, а через 2 роки мав вже 11, які оцінювались
у 60 мільйонів карбованців.
Займав і важливі
державні бізнесові пости: обіймав посаду директора Бєлгород-Сумської залізниці,
був товаришем голови правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків і
керував Сумською конторою товариства, тримав контрольний пакет акцій Анонімного
товариства Сумських машинобудівних майстерень (пізніше АТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе), мав звання статського радника.
У 1914 р. був обраний заступником голови рафінадного синдикату у Петербурзі.
Звання почесного громадянина присвоєно у 1899 р. на знак вдячності
громадськості Сум за щедру благодійність. Побудував перший міст через р. Сумку,
утримував дитячий притулок. Справжньою окрасою Сум став Троїцький собор,
збудований на кошти П. Харитоненко, лікарня Св. Зінаїди.
Завдяки меценату
Суми відвідали Л. Собінов, Ф. Шаляпін, В. Паніна, А. Вяльцева і Н. Плевицька,
Міланська опера. П.І. Харитоненко був почесним членом Петербурзької Академії
мистецтв, головою Московського відділення Російського музичного товариства, у
веденні якого була Московська консерваторія.
Помер Павло Іванович
у ніч на 13 червня 1914 р. у своєму маєтку у Наталівці. Ховали його у Сумах 16
червня. На смерть Харитоненка-молодшого відгукнулися всі найбільші газети
України і Росії та закордону.
Родовід Харитоненків
припинився ще на Івані Павловичі, але все, що було надбанням предків і нині
тривожить душу нащадків славетного роду.
Комментариев нет:
Отправить комментарий