Поиск по этому блогу

РОЗПОВІДАЮТЬ ДОКУМЕНТИ.
У липні 1909 р. в Санкт-Петербурзі відбувся перший Всеросійський з’їзд видавців та книготоргівців, на якому було прийнято кілька резолюцій, що визначали розмір знижки на книжковий товар, методи покарання за невиконання постанов. Пропонувалося припинити преміювання та поступки, що надавалися приватним підприємцям під час роздрібної торгівлі виданнями; надавати знижку в розмірі десяти відсотків студентським організаціям, народним вчителям, просвітницьким товариствам, професійним організаціям та товариствам (без права продажу), міським навчальним закладам, ремісничим товариствам, бібліотекам, окрім публічних народних та безкоштовних читалень, у розмірі 15 відсотків – селянським товариствам та публічним бібліотекам (без права перепродажу); керівникам народних шкіл дозволити торгувати підручниками зі знижкою; земські книжкові склади постачати виданнями за заготівельною вартістю. Крім того, на з’їзді було прийнято резолюцію, за якою всі книгопродавці (в тому числі і земські книжкові склади) отримували 25-ти відсоткову знижку на наукові книги та підручники і 30 відсотків на белетристику.
У Лебедині відділення книжкового складу було відкрито згідно з постановою Лебединського повітового зібрання від 20 лютого 1894 р. Розміщувався він у Народному домі. Завідуючою складом було призначено доньку протоієрея С. Ходську. Відкриваючи склад, земство покладало надію, що більшу частину витрат буде покрито прибутками у перший же рік його існування. На роботу витрачалося 160 руб. за опалення і 240 руб. на заробітну плату завідуючій.
Сподівання земства у перші роки діяльності складу виправдалися.  Цьому свідчення показники: у 1895 р. продано товарів на суму 1212 руб. 74 коп., 1896 – 1154 руб. 06 коп., 1897 – 1267 руб. 75 коп., 1898 – 1684 руб. 04 коп., 1899 – 2961 руб. 26 коп., 1900 – 3436 руб. 28 коп., 1901 – 3542 руб. 50 коп., 1902 – 3517 руб. 93 коп. Прибутки від роботи складу на 1903 рік складали приблизно 400 руб.
Зважаючи на вищенаведені цифри, С. Ходська у 1903 р. прохала повітову управу про збільшення свого окладу з 240 до 360 руб. На що отримала схвальну відповідь. Однак, промислова криза в Російській імперії і події 1905–1907 рр. призвели до того, що Лебединська повітова управа стала боржником губернського книжкового складу. Борг сягнув суми 3596 руб. 14 коп. Повітова управа на той час прийняла рішення: просити дебіторів провести розрахунки за їх рахунками, запропонувавши повітовим управам зробити задля цієї мети довготривалі займи зі страхового капіталу. На борги повітових земств протягом 1906 р.  нарахувати 4 відсотка річних, а у випадку, коли повітовими земствами не будуть до 1 січня 1907 р. погашені їх попередні борги книжковому складу, або не будуть відкриті клопотання перед губернськими земствами про довготривалий заїм для погашення боргу, то на залишену недоплачену суму нарахувати пеню ½ відсотка у місяць, починаючи з 1 січня 1907 р.
Під час продажу повітовим управам книг та іншого просвітительського товару, за цінами беззбитковими для книжкового складу, встановити термін на три місяці для виплати відкритого кредиту, через 3 місяці нарахувати 5 відсотків річних. Становище вирівнялося лише через кілька років.

Детальніше: Журналы XXIX / II очередного Лебединского уездного земского собрания 2 и 3 октября 1893 года и экстренного собрания 20 февраля 1894 года с приложениями. – Лебедин : Типография М. Е. Когона, 1895. – С. 270, 281-289.




Комментариев нет:

Отправить комментарий