ПОДІЯ ТИЖНЯ.
Презентація написаної сумськими школярами книги «Олександр Заступник Сумський» про Героя України Олександра Аніщенка пройшла в обласному управлінні СБУ.
Юні автори видання - учні Сумської спеціалізованої школи І ступеня № 30 – описали життєвий шлях свого земляка у вигляді легенди про сучасного Героя. Перший примірник учні подарували мамі Олександра - Зінаїді Миколаївні, з якою вони багато спілкувалися, працюючи над виданням.
Творчий наставник десяти-одинадцятирічних письменників Людмила Говійна зазначила, що до написання та ілюстрування книги долучилися сорок два учня четвертих класів школи. Книга містить щирі роздуми школярів про цінність миру та людського життя, любов до рідної Сумщини та України.

http://ohtrada.com.ua/index.php/2-uncategorised/264-na-sumshchini-prezentovano-napisanu-shkolyarami-knigu-pro-geroya-ukrajini 

АНОНС!
2 квітня о 16.00 в Сумській центральній міській бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка відбудеться вечір гумору "Весняні усмішки". Його учасники: Григорій Єлишевич, Віктор Осадчий, Світлана Петренко, Альбіна батуріна, Сергій Борщ, Ольга Козаченко, Тетяна Черепова, а також представники студій "Літера" та "Зажинок".

АНОНС!
1 квітня о 15.00 у книгарні "Є" м. Київ (вул. Велика Васильківська, 63А) відбудеться презентація книги Анни Коршунової "Комп і компанія" за участі авторки. Модератор — Олег Симоненко.
Захоплюючий та короннований роман Анни Коршунової це розповідь про дружбу. І про дитинство. І про реальний світ. І про те, що завжди, в усі часи — середньовічні чи цифрові — дитинство завжди оптимістичне, позитивне, і діти однаково прагнуть зрозуміти світ навколо й знайти однодумців.

http://www.chytomo.com/calendar/anna-korshunova-prezentuye-dityam-knizhku-komp-i-kompaniya 

АНОНС!
29 березня о 17.00 в Сумській обласній науковій універсальній бібліотеці відбудеться музично-поетичний вечір "Білий прапор". У програмі: поетичні читання Ірини Юрчук, пісні у виконанні О. Козаченко та дитячого гурту "Булташки", покладені на музику за віршами І. Юрчук.

http://sumyounb.blogspot.com/2017/03/blog-post_55.html

АНОНС!
7 квітня 2017 р. о 14:00 у Буринському районному Будинку культури відбудеться творчий вечір Івана Житника.
Іван Олександрович Житник – один із професійних літераторів Буринщини, твори якого визнаються далеко за межами Буринщини, навіть, України. Він - автор книг «Бистрина» (1993), «Чорні павуки» (1997), «Біль» (1998), «Серцебиття» у співавторстві з Наталею Брек (2002), «Задзеркалля» (2010), «Задзеркалля - 2» (2012), «Життя в оренду», автор та упорядник літературно-публіцистичних альманахів «Елегія» (2004) та «Елегія - 2» (2014). Також друкувався в колективних збірниках «Голодомор на Сумщині. 1932 - 1933» (1993), альманасі літераторів Сумщини «Слобожанщина» (1999), альманасі «Буринь 2002» (2002), збірниках - «Через віки та епохи: нариси з історії смт Терни» (автор і упорядник А.Лісний, 2005), «Україна -1933. Кулінарна книга. Пам'ять людська» (автор і упорядник М.Бондаренко, 2008), «Пам'ять і доля афганської війни (за ред. І. Пономаренко, 2009) та «Духовний світ Буринщини від давнини до сьогодення» (автор і упорядник В.Гагін, 2010), співавтор книги «Історії з «Життя» (2013). Написав передмову «Про автора» до книги В.І. Гагін «Нариси історії землі Буринської. Книга I». І. О. Житник автор понад 50 текстів до пісень, віршів - лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів, один з організаторів та засновників літературно - мистецького центру «Світлиця» (м.Буринь). Іван Олександрович – член Національної Спілки журналістів України. Переможець Всеукраїнського творчого конкурсу «Історії життя» (м.Львіів, 2013 р.).

http://pilipyurik.com/index.php?option=com_content&view=article&id=485:2012-03-12-11-27-29&catid=57:2010-09-08-08-44-38&Itemid=70 

НОВИНКА!
Ситий І. Козацька Україна: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVI-ХVIII століть / І. Ситий. - К.: Темпора, 2017.
Провідною силою українського суспільства ХVII–ХVIII ст. було козацтво, яке очолювала старшина – генеральна, полкова, сотенна. За Ю. Гаєцьким, у часи Гетьманщини тільки полковників було 457, генеральних обозних - 25 тощо. Сучасний генеалог В. Кривошея нарахував 4392 урядники різних рівнів. Однак й до нині ми не можемо сказати, що історія старшинської верстви достатньо досліджена. Теж саме стосується й старшинської сфагістики.
Наукове вивчення печаток козацької старшини започаткував наш земляк О. Лазаревський.
Книга І. Ситого продовжує традицію досліджень у напрямку вивчення печаток, гербів, знаків та емблем кінця XVI-ХVIII століть.

http://tempora.com.ua/2017/03/kozatska-ukrajina-pechatky-herby-znaky-ta-emblemy-kintsya-xvi-xviii-stolit/ 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.
У 1970 р. вперше у видавництві "Радянський письменник" вийшла друком книга "Як ми говоримо" визначного українського письменника, який народився в передмісті міста Ромни — Засуллі, Бориса Антоненка-Давидовича.
Для тих, хто любить українську мову і хоче вдосконалити її знання. Як правильно буде – палити чи курити, лишень чи лише, дав маху чи схибив? З чого лізти – зі шкіри чи зі шкури? Вибирати чи обирати? Чекати, ждати, сподіватись, надіятися... Покращити чи поліпшити? Наглість без зухвалості... І багато-багато ще цікавого і корисного для тих, хто дійсно любить українську мову.

Текст: http://www.e-reading.club/bookreader.php/1017292/Antonenko-Davidovich_-_Yak_mi_govorimo.html

 Аудіокнига: https://www.youtube.com/watch?v=4qc3ouaOXXk

АНОНС!
28 березня 2017 року о 14.00 у Великому конференц-залі НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55) відбудеться презентація першого тому багатотомного енциклопедичного видання «Велика українська енциклопедія» (ВУЕ), що побачив світ за підтримки Держкомтелерадіо в рамках державної програми «Українська книга» у 2016 році.
Захід проводитиме Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво».
Велика українська енциклопедія — сучасний довідковий онлайн-сервіс і водночас багатотомне видання, підготовку якого було розпочато в січні 2013 року спільними зусиллями співробітників державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» та авторського колективу з усієї України — материкової й діаспорної. Велика українська енциклопедія покликана стати джерелом ідей для розвитку природничих, технічних, суспільних наук, сприяти освітньому й культурному поступу українського суспільства й популяризувати здобутки вітчизняної науки в Україні й світі. Проект «Велика українська енциклопедія» у паперовому форматі буде завершений у 2026 році.

http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=133604&cat_id=79823 

НОВИНКА!
Історія видавничої справи Сумщини. Збірник документів та матеріалів. 1920 – 1990 / Упорядник Н. С. Подоляка. – Суми: ВД «Білий птах», 2017. – 210 с.
У книзі вперше зроблено спробу подати документи та матеріали про розвиток видавничої справи Сумщини (1921 – 1990). Видання призначене для викладачів та студентів навчальних закладів, при викладанні курсу предметів «Історія України та всесвітня історія», «Основи книгознавства», «Історія видавничої справи», «Журналістика», та для всіх, хто цікавиться історичним минулим нашого краю.

ПАМ'ЯТНА ДАТА.
24 березня виповнюється 85 років з дня заснування Липоводолинської районної газети "Наш край" (1932).
Перший номер часопису на Липоводолинщині носив назву "Колгоспівська правда". Відтоді працівники редакції почали писати історію свого району.
Першим редактором "Колгоспівської правди" був І.Розторгуєв. Далі часопис району редагували О.Кручинін, В.Нечай, Т.Скляров, Д.Плохань, К.Прохненко, Ф.Цапко, Г.Сушко, М.Дегтяренко, В.Крисько, І.Лавришин, І.Корнющенко, А.Михалевич. У 1935-у газету переіменували в "Колгоспну правду". У 1941-у році останній номер газети вийшов 25 червня.
Ще гриміла війна, а наприкінці 1944-го "Колгоспна правда" знову почала виходити, а в наступні роки широко і всебічно висвітлювала хід відбудови народного господарства в районі. З 20 травня 1965 року липоводолинська районна газета стала називатися "Ленінський прапор". Серед тих, хто віддав частину свого життя, працюючи в газеті - Копайгора Антоніна Іванівна, яка очолювала колектив у 2000-х роках, а у 2008 р. указом Президента України з нагоди Дня журналіста була нагороджена орденом "За заслуги" III ст.
У 2015 р. лауреатом обласної премії ім. Пилипа Рудя у номінації "Журналістика" стала Вікторія Дорошенко - заступник редактора Липоводолинської районної газети "Наш край" за ряд публікацій з краєзнавства, культури та мистецтва.
Свої перші книги член Національної спілки письменників України, журналіст, художник Іван Пилипович Корнющенко написав, працюючи редактором районної газети "Наш край" ("Ленінський прапор") в Липовій Долині. З ініціативи Івана Пилиповича при районній газеті почала своє існування літературна студія ім.Ф.Швіндіна, яка працює і сьогодні.

http://nashkraj.com/en/lg2011/news/437/%D0%9D%D0%B0%D1%88%D1%96%D0%B9-%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%96---%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82.htm 

АНОНС!
Заплануйте відвідати 7-9 квітня 2017 р. Черкаський книжковий фестиваль. У програмі беруть участь письменники Сергій Процюк, Дара Корній, Ірен Роздобудько, Василь Шкляр, брати Капранови та інші.
Повна програма за посиланням: http://cherkasybookfest.org.ua/wp-content/uploads/2017/03/Timetable-of-festival.pdf

НОВИНКА!
Щепакін В. М. Музична культура Сходу і Півдня України другої половини XIX - початку ХХ століть: європейські виміри: Монографія / В. М. Щепакін. - Х.: ФОП Панов А. М., 2017. -   479 с.
Монографічне дослідження присвячене вивченню впливів західноєвропейських музичних традицій другої половини XIX - початку ХХ століть на культуру Сходу і Півдня України. Головне місце відведено розкриттю і аналізу діяльності в різних сферах музично-культурного буття численних іноземних музикантів як безпосередніх носіїв передових досягнень у музично-культурній царині.

ЦІКАВИЙ ФАКТ.
Історико-краєзнавчі дослідження відрізняються від загальноісторичних специфічністю організації і методикою пошуку фактичного матеріалу, конкретністю та деталізацією дослідження, можливістю вивчення процесів сучасного суспільства по безпосередніх слідах подій, тіснішим зв'язком з суміжними науками: історичною географією, демографією, топонімікою тощо, а також специфічністю джерельної бази, широким колом місцевих джерел. Історик-краєзнавець комплексно вивчає край на основі джерел, пошуків і використовує дані інших спеціальностей. Він вивчає перш за все особливості фактів та явищ у конкретному місці.  Цінність місцевих досліджень у тому, що в них простежуються певні особливості історичного процесу країни.
Кожен регіон Сумщини має своїх невтомних пошуківців краєзнавців. Пропонуємо ознайомитись із працями Олександра Климова.

http://www.lipovadolina.info/viewpage.php?page_id=35 

АНОНС!
4 квітня о 14.00 в обласній науковій бібліотеці відбудеться поетичний вечір і презентація нової збірки Павла Скорика "Вік".
Павло Григорович Скорик народився 19 лютого 1951 р. в с. Миколаївка, що поблизу Сум. Має вищу філологічну освіту, закінчив філологічний факультет Сумського державного педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка. Він автор поетичної збірки "Щем" а також багатьох пісень, що неодноразово ставали лауреатами різноманітних конкурсів як в Україні, так і за її межами.

ПОДІЯ ТИЖНЯ.
Напередодні Всесвітнього дня поезії відбувся поетичний фестиваль “Поділля OPEN”, який було започатковано у 2016 році за ініціативи департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради.
Впродовж двох фестивальних днів (18-19 березня) відбувались цікаві заходи. В рамках фестивалю відбулась творча зустріч із знаними українськими поетами Сергієм Пантюком та Олексою Биком, під час якої відбулись презентації нових збірок “Так мовчав Заратустра” та “Вірші на руці”.
Нагадаємо: Олексій Бик народився 4 грудня 1980 року в селі Мутин на Сумщині у сім’ї зоотехніків. Працював журналістом на телеканалах TVI, ”Сіті”, у журналі ”Главред”, прес-­секретарем Міністерства праці. Останнє місце роботи – політичний оглядач інтернет-видання ”Главком”.

http://kultura.km.ua/archives/16784 

НОВИНКА!
Вертій О. Веселий Яр: історія, люди, побут: народознавчі спогади-дослідження / О. Вертій. - К.: Вид. ТОВ "Українська літературна газета", 2017. - 152 с.
На матеріалах з історії хутора Веселий Яр Роменської округи (Гадяцького району Полтавської області, а з 1939 року Липоводолинського району Сумської області) досліджуються національні основи побуту, духовного та громадського укладу життя його мешканців. Видання ілюстроване світлинами, містить архівні дані.

http://history.sumynews.com/research/books/8907-vertij-oleksij-veseliya-yar.html 

ПОДІЯ ТИЖНЯ.
У Конотопському міському краєзнавчому музеї ім. О. Лазаревського київський краєзнавець, постійна учасниця Конотопських читань Лариса Григорівна Рева презентувала збірник наукових праць «Видатні діячі України Михайло Іванович Драгомиров та Олександр Матвійович Лазаревський – уродженці м.Конотопа».
Авторка книги мала на меті донести до широкого загалу маловідомі біографічні відомості знакових постатей України – військового і державного діяча, генерал-ад’ютанта М.Драгомирова та видатного українського історика О.Лазаревського, популяризуючи безцінні архівні фонди Національні бібліотеки України ім.В.І.Вернадського. Цей збірник наукових праць не ставить крапку на дослідженнях біографії історика та генерала, бо все ще залишаються в архівах матеріали не видані і тому не доступні пересічному читачеві.

http://www.kkray.org.ua/?p=2166 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.
В історію газети «Конотопський край» назавжди увійшло ім'я редактора «Радянського прапора» (1963-1973 рр.) Олександра Васильовича Маленко. Журналістський хист у нього відкрився в екстремальних фронтових умовах. По війні він працює кореспондентом сумських обласних газет спочатку у «Більшовицькій зброї», а потім – у «Ленінській правді». Його кандидатура на посаду редактора конотопської міськрайонки не викликала сумнівів. При ньому у 1965 році розпочалось своєрідне «шліфування» самобутніх особистостей – при редакції почала діяти літературна студія. Літстудійцями у ті часи були відомі: українська поетеса, тоді ще школярка, Антоніна Цвид, поет, кандидат філологічних наук Анатолій Гризун, поет-сатирик Петро Гришко, письменник Еммануїл Фельдман і багато інших. У 1967 році газета «Радянський прапор» була нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України за вагомі творчі здобутки й у зв’язку з 50-річчям видання.

http://www.kkray.org.ua/?p=2163 

ПОДІЯ ТИЖНЯ.
До Всесвітнього дня поезії. У програмі "НаЧасі: Ранок" на UA:СУМИ письменник (поет, прозаїк), громадський діяч, журналіст, член НСПУ Андрій Поляков про поетів, поезію та видання книжок на сучасному етапі.

https://www.youtube.com/watch?v=hNc9HFH1bLA&feature=youtu.be 

НОВИНКА!
Вийшла у світ книга Семен Семенюченко "Село Бочечки та люди його" (Москва, 2016). Упорядник – Володимир Королевський, редактор – письменник Віталій Крикуненко. Видання підготовлено за сприяння Сумського земляцтва та Бібліотеки української літератури у м. Москва.
Презентація книги відбудеться у м. Москва (вул. Арбат, 9) 22 березня 2017 р. о 19.00.

http://www.mosbul.ru/2016.09%20bonechka.pdf 

ПОДІЯ ТИЖНЯ.
Напередодні Всесвітнього дня поезії в Роменській центральній міській бібліотеці для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича відбулося літературне інтернет-спілкування поетів Роменщини з поетами Буринщини «Мелодія душі».
Присутні на заході заступник міського голови з гуманітарних питань Ігор Тетірко та начальник відділу культури міськвиконкому Тетяна Баляба привітали поетів з їхнім святом та нагородили грамотами виконавчого комітету міської ради членів літературного об’єднання «Обрії» Людмилу Крангу, Наталію Петренко, Петра Акімова, Валентину Бородько за плідну працю над словом, у зв’язку з виходом у світ поетичних збірок та з нагоди Всесвітнього дня поезії.
Кожен із присутніх у залі поетів мав можливість продекламувати декілька власних віршів, а також із задоволенням слухали колег-поетів Буринщини.

https://www.facebook.com/library.romny/photos/pcb.398565080514655/398564003848096/?type=3&theater 

ПАМ'ЯТНА ДАТА.
21 березня відзначається Всесвітній день поезії. Це свято встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року. В Україні з 2004 року у відривному «Українському народному календарі» це свято зазначене вперше.
Сумщина уславлена іменами поетів Олександра Олеся, Платона Воронька, Володимира Затуливітра, Миколи Данька та багатьох інших.
Детальніше про літературну спадщину читайте у книзі: Скакун В. Літературна Сумщина / В. Скакун. - К. : Муз. Україна, 1995. - 256 с. 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.
В історію газети «Конотопський край» назавжди увійшло ім'я Антоніни Сергіївни Маркіної (1914-2002). Починаючи свій післявоєнний журналістський шлях в редакції, вона з недосвідченої молодої дівчини «доросла» до професійного редактора. Їй, як і її підлеглим, доводилося самотужки здобувати газетний досвід і вчитися лише на своїх помилках. За звитяжну працю редактор газети «Радянський прапор» А.С.Маркіна у 1958 році отримала високу нагороду – орден «Знак пошани». А наступного року в її житті відбулася визначна подія. Вона була делегатом Першого Всесоюзного з’їзду журналістів у Москві, на якому був заснований Союз журналістів СРСР.
Детальніше:http://www.kkray.org.ua/?p=2129

АНОНС!

25 березня о 12.00 в Сумській міській галереї (вул. Соборна, 27) відбудеться презентація книги Богдани Гусак «За маревом незвіданих доріг». Творчий вечір пройде у рамках міжрегіонального проекту «Сумщина творча. Культура та мистецтво». Організатор презентації літературний клуб «КЛАСС» (Клуб Любителей Авторской Словесности Сумчан». Партнер - «Агенція промоції «Суми»». 

Про автора: Богдана Гусак закінчила Сумський державний педінститут ім. А.С. Макаренка. Друкувалася в колективних збірках «Мистецькі крила Сумщини» (2014), «Грані слова» ( 2014; 2015), «Слово» (2016), літературно-художніх альманахах «Українська хвиля» (2016), «Харківський міст» (2016), в альманасі «Лава» (2016). Дипломант фестивалю «Час Візбора-2015». Дипломант ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (м. Жовква, 2017). Член Міжрегіональної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України. У 2012 році видала книгу «Поезії душі моєї».

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1148513841924955&set=gm.272448176502053&type=3&theater

НОВИНКА!
"Антологія сучасної новелістики та лірики України" 2016. Випуск 14.
Вже двадцять один рік поспіль міжнародний літературно-мистецький журнал "Склянка Часу*Zeitglas" відкриває нові творчі імена. А один раз на рік (із 2003) готується окреме анонсоване видання "Антології сучасної новелістики та лірики України". Ця книга буде вже традиційно представлена на міжнародних книжкових форумах, виставках тощо.
Її видання приурочене і буде презентовано на найбільшому в Україні міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал", який відбудеться 17-21 травня 2017 року у м. Києві.
До книги увішли твори 75 авторів всіх регіонів України в т. ч. нашої землячки Тетяни Лісненко, яка народилася в с. Лучка на Сумщині. Закінчила Сумський педуніверситет ім. А. С. Макаренка. Голова Роменської міської громадської організації "Літературне об'єднання "ДИВОСЛОВО", член Всеукраїнського товариства "Просвіта", член Національної спілки журналістів України, член Міжрегіональної спілки письменників України.
http://litclub.org.ua/texts/show/42483/

ПОДІЯ ТИЖНЯ.
У Шостці учасники ГО «Захисник» зібрали і передали дітям протитуберкульозного санаторію бібліотеку.
Вже не вперше учасники громадської організації «Захисник» спілкуються з підопічними Шосткинського обласного дитячого протитуберкульозного санаторія. Дізнавшись що в закладі дуже скудна література учасники бойових дій не пошкодували власних книжок та залучили до доброї справи своїх знайомих. Назбиравши чималу бібліотеку увесь цей літературний скарб захисники передали дітям.

http://www.shostka-news.com/uchasniki-go-zahisnik-zibrali-i-peredali-dityam-protituberkuloznogo-sanatoriyu-biblioteku/ 

РЕПОРТАЖ.
В Сумській міській бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка презентували друге видання книги «Українська революція 1917-1920 рр. в листівках та газетах». Уклав його історик Геннадій Іванущенко, що зараз живе і працює в Лондоні. Документальний альбом вмістив матеріали з фондів Державного архіву Сумської області. Презентували видання з нагоди 100-річчя з Дня утворення Української Центральної Ради.

http://tv.sumy.ua/u-sumah-prezentuvaly-dokumentalnyj-albom-pro-revolyutsiyu-1917-1920-rokiv/ 

АНОНС!

21 березня о 12.00 в залі відділу періодичних видань Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться захід, присвячений 90-річчю газети «Літературна Україна». У заході беруть участь голова Сумської обласної організації Національної спілки письменників України Олексій Вертіль, поет і перекладач Анатолій Гризун, журналіст і прозаїк Петро Нестеренко.
«Літературна Україна» — єдина і найстаріша газета письменників України, відома своєю високою громадянською позицією і відстоюванням національних ідеалів. Довкола видання гуртується національна творча еліта. Заснована 21 березня 1927 року в Києві під назвою «Літературна газета». Протягом 1941—1942 років виходила в Харкові, Луганську, Уфі, Москві й називалася «Література і мистецтво». Із 1945 року — знову «Літературна газета», а з 1962 — «Літературна Україна».
Сьогодні «Літературна Україна» — щотижневик, газета письменників України. Вона оновлюється, стає сучасним виданням. Газета має передплатників не лише в Україні, а й у багатьох країнах за кордоном.
15 жовтня 2012 року «Літературна Україна» отримала високу відзнаку — її занесено до «Книги рекордів України» в категорії «Література» і визнано «найдавнішою україномовною українською літературною газетою, що нині виходить».

http://litukraina.kiev.ua/ 

АНОНС!
18 березня о 12.00 у Книгарні «Є» (м. Суми, вул. Соборна, 44) для дітей віком від 4-5 років та їхніх батьків буде проводитись розмова на тему «Казочки чарівного лісу».
Реєстрація за телефоном 066 424 47 68 Наталя.
Вхід вільний.
Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень».

https://www.facebook.com/1081616638540670/photos/a.1094452057257128.1073741829.1081616638540670/1291137280921937/?type=3&theater 

НОВИНКА!
Вийшов у світ перший випуск журналу «90 хвилин» футбольного клубу «Альянс». Це видання про найулюбленішу гру жителів Липоводолинського району, про події, які відбулися у 2016 році на стадіонах сіл. За дорученням президента клубу Сергія Демченка та його фінансового директора Івана Демченка до центральної районної бібліотеки ім.Л.Новиченка завітав тренер ФК, редактор журналу Микола Клюс, який подарував 23 примірники періодичного видання (на кожну бібліотеку-філію).

http://ldolrada.gov.ua/view_news.php?id=1120 

ПАМ'ЯТНА ДАТА.
16 березня відзначається 135 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської (1882-1931), української поетеси, перекладача, педагога. Батько її — Олексій Кирилович — громадський діяч, уродженець м. Суми, людина передових поглядів — брав участь в українських просвітницьких гуртках; мати — Христина Данилівна — була відомою діячкою народної освіти, організатором просвітницької праці серед селянства і робітників. У 10-річному віці разом зі шкільними подругами видавала дитячий рукописний журнал «Товариш», у якому впродовж 1892—1894 рр. уміщала і свої вірші та оповідання. Її першу збірку «Туга за сонцем» (1907) позитивно оцінив І. Франко. Її вірші друкувалися майже в усіх тогочасних українських періодичних виданнях: «Хлібороб», «Рідний край», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник» та ін. Підсумком багаторічних пошуків свого місця в ідейній боротьбі, високих злетів духу та гірких розчарувань стали наступні збірки Христі Алчевської «Сонце з-за хмар» (1910) і «Пісні життя» (1911). У 1912 р. з’явилася велика збірка ліричних поезій «Вишневий цвіт», а в 1914 р. вийшли друком «Пісні серця і просторів», які тематично доповнюють попередні видання. Імперіалістична війна 1914 р. вкрай загострила класове протистояння в країні. Царизм намагався отруїти шовіністичним чадом свідомість народу, послабивши цим самим фронт революційно-визвольної боротьби. Спостереження, враження і переживання цих років Христина Алчевська відобразила у поетичних творах, що склали збірки «Сльози» (1915), «Встань, сонце!» і «Мандрівець» (обидві — 1916). Деякий час вона майже нічого не писала і лише в середині 1920-х років знову повернулася до творчої діяльності. Однією з найпомітніших в її письменницькому доробку є драматична поема «Луїза Мішель» (1926, видана 1930). У 1927 р., познайомившись з Анрі Барбюсом, Христина Алчевська почала вивчати його твори про Першу світову війну. Під їхнім впливом вона створила драматичну поему про героїчний подвиг 26 бакинських комісарів «Загибель юнака» (1931) (з присвятою А. Барбюсу).
Джерело: Енциклопедія сучасної України. — К., 2001. т. I. — С.402—403.

РЕПОРТАЖ.
15 березня у книгарні "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3, м. Золоті Ворота) відбулась презентація книги нашого земляка Леоніда Ушкалова "Ловитва невловного птаха. Життя Григорія Сковороди" із серії "Постаті культури".

https://www.youtube.com/watch?v=TsgKo0aNKYE

НОВИНКА!
У сумському видавництві «Мак-Ден» вийшов друком альбом ліноритів художника-графіка Миколи Бондаренка (с. Успенка, Буринський район) «Леся Українка «Лісова пісня» в ліноритах Миколи Бондаренка». Книга має наклад 500 примірників і незабаром надійде до бібліотек Бурині. Авторський екземпляр художник подарував Успенській сільській бібліотеці. Видання містить 49 гравюр. Ці роботи автор умовно розділив на три частини: лінорити, на яких представлені дійові особи драми, пейзажі та зустрічі Мавки і Лукаша.
Альбом ліноритів до «Лісової пісні» Лесі Українки є спробою художника реалізувати своє бачення та сприйняття драми-феєрії.

https://www.facebook.com/Valeks0660/?hc_ref=NEWSFEED 

 

АНОНС!
У видавництві «Основи» виходить перше комплексне дослідження радянських монументальних мозаїк! Євген Нікіфоров, Лізавета Герман, Ольга Балашова «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics». Три роки фотограф Євген Нікіфоров подорожував Україною (зокрема, і Кримом) у пошуках найцікавіших творів мистецтва 1950–1980-х років – періоду радянського модернізму.
У книзі близько 200 унікальних фотографій панно: зображені на них робітники, селяни, космонавти і спортсмени з кольорової смальти або кераміки ілюструють радянське життя. Деякі мозаїки вже знищено через дію закону про декомунізацію, і сьогодні фотографії Євгена — єдина можливість ознайомитися з важливим періодом історії мистецтва ХХ століття.
У книзі в тому числі подано інформацію про мозаїку на Сумському будинку зв'язку. У 1977-1979 роках над оформленням будівлі працював художник Ернест Іванович Котков. Він створив: мозаїчне панно на рель’єфі (77м²), мозаїку (224м²) та об’ємно-просторову композицію перед будинком зв’язку (4 метри у висоту).
Книга вийде 17 травня, попереднє замовлення на сайті:http://osnovypublishing.com/book/decommunized-ukrainian-soviet-mosaics

НОВИНКА!
Сумський краєзнавчий збірник / упорядн. О. М. Корнієнко, В. О. Артюх. - Суми: ВВП "Мрія", 2016. - 406 с.
У збірнику вміщені наукові й публіцистичні матеріали, написані краєзнавцями Сумщини, в яких досліджуються найрізноманітніші аспекти історії рідного краю: питання української революції 1917-1921 років та повстанського руху 20-30-х років ХХ століття, події Другої світової війни, топонімічний ландшафт, біографії відомих людей Сумщини, культурне життя тощо. Збірник ініційований Сумською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України і виданий за підтримки Сумської обласної державної адміністрації та Сумської обласної ради.

АНОНС!
15 березня о 15:00 в Конотопському міському краєзнавчому музеї ім.Лазаревського презентують збірку наукових праць з серії «Видатні діячі України» Лариси Реви, що присвячена співзасновнику Конотопського краєзнавчого музею Олександру Лазаревському та відомому діячеві Михайлу Драгомирову.
Автор збірки наукових праць — Лариса Рева, заслужений діяч культури, бібліограф, літературознавець, кандидат педагогічних наук, член Національної Спілки краєзнавців України та член-кореспондент Академії Вищої Освіти України.

http://topkonotop.com/v-krayeznavchomu-muzeyi-prezentuyut-zbirku-naukovih-prac-pri.html 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.
За 100 років «Конотопський край» 14 разів змінював свою назву. Але ще більше мінялися в газеті її редактори, яких з 1917-го по 2017 рік було більше 35-ти! Кожен із них працював над виданням згідно зі своїм досвідом – життєвим і професійним, робив її відповідно до епохи та уподобань читачів, вплітаючи в кожну сторінку і кожен її рядок часточку своєї журналістської душі. Який слід залишили який вони по собі в ті чи інші роки існування газети читайте далі уривок із книги «На двох іксах століть».

http://www.kkray.org.ua/?p=2094