РЕЦЕНЗІЯ.

Сергій Гальченко про трилогію нашої землячки Антонії Цвід «Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка»:  «Авторка передовсім прагне якомога об’єктивніше підійти до висвітлення образу Генія, аби показати його не лише як людину чуттєву, творчу, а й всебічно розвинену, палкого провідника ідеалів гуманізму та невтомного поборника зла. Її концептуальні підходи суголосні з поглядами літературознавця Євгена Сверстюка: «Не ідеалізуймо й не обожнюймо Шевченка. Але пам’ятаймо, що він – душа нашого народу. Шевченко своєю пророчою пристрастю внутрішньо розкріпачував людей і вчив їх бути людьми…».

Читайте далі тут: http://litgazeta.com.ua/articles/ne-ikona-a-obraz-tvortsya/

 

АНОНС!

Книгарня “Є” та “Видавництво Старого Лева” запрошують на презентацію книжки Анастасії Левкової “Старшокласниця. Першокурсниця”, яка відбудеться в суботу, 8 липня. Початок — о 17.00. Модератор — Владислав Івченко.
Оповідачка роману — дівчина 14-18 років, школярка в маленькому українському містечку, а потім студентка київського вишу, — веде щоденник про своє повсякдення. У цьому віці відбувається стільки всього: кохання й «сотворення кумирів», перипетії взаємин із друзями та вчителями, розчарування — передусім у собі, але, врешті-решт, прийняття себе та інших такими, як вони є. Це час, коли обираєш професію, що визначатиме вектор твого життя; коли починаєш розуміти, в якій країні живеш, і усвідомлюєш себе її громадянкою... Тільки все це відбувається не зараз — Ліля переживала це на початку нашого століття, коли ще не було соцмереж, а мобільні телефони та комп’ютери вважали розкішшю.
“Я писала “Старшокласницю. Першокурсницю” для підлітків, — каже Анастасія Левкова, — бо вважала, що маю чим із ними поділитися, але з відгуків бачу, що вона великою мірою зачепила й моїх ровесників — усіх тих, чиє дорослішання припало на початок 2000-х років. Книжка показує атмосферу, в якій формувалося те покоління, представники якого потім були активними учасниками двох Майданів і осмислено переживають усі ті події, які нині відбуваються у нашій країні”.

https://starylev.com.ua/starshoklasnycya-pershokursnycya 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.

27-28 червня 1663 р. на околицях Ніжина відбулася найвідоміша Чорна рада, що була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України. Участь у чорній раді взяли не тільки козаки, але й селяни та міщани — "чернь", які також мали право голосу.

Гетьманом Лівобережної України на раді було обрано Івана Брюховецького.

Ці історичні події Пантелеймон Куліш висвітлив у романі з однойменною назвою " Чорна рада" (1857 р.). Це був перший україномовний історичний роман, написаний і виданий самим автором!

http://znannia.com.ua/product/chorna_rada_kulish_p_myaka_obkl 

НОВИНКА!
У видавництві Соколик Б. В. (Суми) вийшла друком брошура "Конституція України".
Зі святом, українці!
https://inpleno.com.ua/product/94390-Konstitutsiya-Ukrayini-2017r-Nova.html

НОВИНКА!

Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.: соціально-правовий статус і місце у владних структурах Російської імперії / Відп. ред. Реєнт О. П. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2017. – 172 с.

У книзі висвітлено процес формування лівобережного дворянства, його законодавче оформлення на імперському та місцевому рівнях. На основі архівних матеріалів і опублікованих документів охарактеризовано особливості нобілітації козацької старшини регіону. Проаналізовано місце і роль інституту дворянських предводителів в структурі органів українського управління. Досліджено персональний склад губернських предводителів і їхню адміністративну діяльність.

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID%3D&S21COLORTERMS=0&S21STR=0013207 

 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.

У 2017 році виповнюється 90 років із моменту виходу першого номеру журналу “Краєзнавство”  - періодичного органу Національної спілки краєзнавців України. 

На сайті Національної спілки краєзнавців України архів цього журналу ведеться з 1927 року. Кожен з перших випусків часопису містить інформацію з життя краєзнавчих організацій. Зокрема, №1 за 1928 рік інформує про роботу Воронізького краєзнавчого гуртка (нині смт. Вороніж Шосткинського району Сумської області), у №2-3 за 1928 рік можна дізнатись про дослідницьку роботу Роменського округового музею і т.і. 

Звертайтесь до електронного ресурсу Національної спілки краєзнавців України і неодмінно отримаєте нову і цікаву інформацію про рідну Сумщину!

http://nsku.org.ua/?page_id=5603 

ПАМ'ЯТНА ДАТА.

26 червня виповнилося б 100 років від дня народження Володимира Олександровича П’янкова (1917–2015), журналіста, поета, літератора, члена Національної спілки журналістів України, уродженця Свердловської області. З 1949 р. жив і працював на Сумщині (м. Лебедин, Суми).

Володимир Олександрович П'янков народився 26 червня 1917 року в Уралі, в с. Верхня бойовки Сісертского району, в сім'ї робітника.Шкільні роки пройшли в Єкатеринбурзі. Після школи працював токарем на Уралмашзаводі.У 1937 році став курсантом авіашколи Цивільного Повітряного Флоту. Отримавши звання пілота, працював у 206-му авіазагоні м. Свердловськ.З березня 1941 року - пілот-інструктор 72-ї навчальної авіаційної ескадрильї м. Красноуфімськ, де готував кадри для фронту. У 1942 році молодший лейтенант запасу В. П'янков став льотчиком-розвідником Чорноморського Флоту. Здійснив понад 300 бойових вильотів. Учасник звільнення всіх міст-Героїв Чорномор'я: Новоросійська, Керчі, Севастополя, Одеси. За мужність і героїзм при виконанні бойових завдань нагороджений двома орденами і трьома медалями. Двічі контужений.Після війни працював інструктором-льотчиком аероклубу м. Сімферополь. У 1949 році переїхав на Сумщину, в Лебедин, де з 1952 року - кореспондент районної газети «Життя Лебединщини», створює при ній літературну студію.З 1983 року жив і працював в м. Суми. Автор 11 книг про участь сумчан у Великій Вітчизняній війні. Має 60-річний стаж плідної журналістської діяльності, «Заслужений журналіст України».

https://www.slideshare.net/libsumy/ss-60113782 

 

НОВИНКА!

Вийшов у світ новий літній номер журналу «FEMbook» Інституту ФЕМ імені Олега Балацького СумДУ.

«У цьому році наш інститут усі свої заходи присвячує пам'яті нашого Вчителя Олега Федоровича Балацького, чиїм ім'ям названий Інститут і якому в травні цього року виповнилося б 80 років», – зазначає директор інституту ФЕМ, доктор економічних наук, професор Васильєва Тетяна Анатоліївна. – Для нас це нагода ще раз нагадати самим собі про роль та місію Вчителя в житті кожної людини, про те, як ми вибудовуємо відносини в наших колективах, з нашими колегами та учнями, студентами й аспірантами, озирнутися по сторонах та відшукати приклади, на які хочеться рівнятися. Я дуже часто з повагою і життєвою вдячністю згадую слова одного з моїх Вчителів, який колись говорив, що ми повинні «прилаштовувати нашим учням крила», сміливо відправляти їх у «вільний політ». І дійсно, спостерігаючи за різними моделями взаємовідносин «Вчитель – Учень», я бачу, що найголовніше – це вірити в молодь, ставити сміливі та амбітні завдання так би мовити «навиріст», підтримувати та надихати їх, часто говорити з ними відверто, не боятися делегувати їм частину своїх повноважень та обов'язків. ... І резуль­тат и і перевершать наші сподівання.

Я бажаю всім нам знайти амбітних та сміливих учнів, а також пам'ятати та підтримувати наших справжніх Вчителів!».

http://fb.fem.sumdu.edu.ua/vyipuski/ 

ПАМ'ЯТНА ДАТА.

25 червня виповнюється 70 років від дня народження Василя Григоровича Кременя (1947), доктора філософських наук, професора, дійсного члена Академії педагогічних наук (з 1995), президента Національної академії педагогічних наук України (з 1997),  академіка Національної академії наук (з 2000), міністра освіти і науки України (1999–2005), заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата міжнародної премії ім. Г. С. Сковороди, почесного громадянина Конотопського району, уродженця с. Любитове Кролевецького району.

 В.Г. Кремень автор понад 800 наукових праць. 

Основні монографії:

• «Коллективность и индивидуальность: судьба одной из ключевых социалистических идей» (1990)
• «Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду)» (1996)
• «Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації» (1999)
• «Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи) (2003)
• «Україна: проблеми самоорганізації» (2003)
• «Освіта і наука в Україні: інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати» (2005)
• «Філософія національної ідеї: Людина. Освіта. Соціум» (2007)
• «Феномен інновацій: освіта, суспільство, культура» (2008)
• «Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору» (2009)
• «Еліта: витоки, сутність, перспектива» (2011)
• «Синергетика в освіті: аспект людиноцентризму» (2012)
• «Україна у добу глобалізації (начерки метадисциплінарного дослідження)» (2013)

Підручники:

для вищої школи: «Політологія: наука про політику» (2002)

• «Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції» (2005)
• «Філософія: Логос. Софія. Розум» (2006)
• «Філософія управління» (2007)
• «Філософія: Історія, суспільство, освіта» (2011)
• «Философия общения» (2011)  та інші,

для загальноосвітньої школи: «Філософія» (2012).

http://naps.gov.ua/ua/structure/leadership/president/ 

АНОНС!

Міністерство оборони України проводить прийом нових оригінальних творів  для участі у конкурсі на здобуття премії імені Богдана Хмельницького у 2017 році  відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2008 року № 873 «Про премію імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва».  

Премія присуджується в таких номінаціях: літературні твори військової тематики; музичні твори військової тематики; твори театрального мистецтва військової тематики; твори кіномистецтва військової тематики; твори образотворчого мистецтва військової тематики.

На здобуття Премії подаються нові оригінальні твори фізичних осіб та колективів авторів, опубліковані (оприлюднені) в завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше 01 травня поточного року. Премія присуджується фізичній особі чи колективу одноразово. Пропозиції щодо претендентів на здобуття Премії вносять національні спілки України, інші творчі спілки та асоціації, національно-культурні, національно-просвітницькі товариства.

http://styknews.info/novyny/kultura/2017/06/23/minoborony-ogolosylo-pryjom-tvoriv-na-zdobuttya-premiyi-imeni-bogdana-hmelnytskogo 

http://195.78.68.20/teleradio/control/uk/publish/article?art_id=134785&cat_id=79823 

НОВИНКА!

Сухобоков О.В. "Земля незнаема": население бассейна Среднего Псла в Х – XIII вв. (по материалам роменско-древнерусского комплекса в с. Каменное). – Киев: Видавець Олег Філюк, 2016.

Книга присвячена дослідженню прикордонного регіону Давньоруської держави на сході від р. Сула, що згадується у "Слові о полку Ігоревім" як  "земля незнаема". До наукового обігу вперше вводяться матеріали археологічного комплексу роменсько-давньоруських пам'яток на р. Псел у с. Кам'яне Сумської області.

https://www.academia.edu/19842674/%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9E.%D0%92._%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%81%D0%BB%D0%B0_%D0%B2_%D0%A5_XIII_%D0%B2%D0%B2._%D0%BF%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_%D0%B2_%D1%81._%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_._%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8E%D0%BA_2016 

НОВИНКА!

Цикунов  В. М. Спаське (Ленінське): історико-краєзнавчий нарис / В. М. Цикунов. - Харків : Фактор, 2016. - 207 с. : карт., табл., фот.

У книзі розглянуто історію одного з найдавніших населених пунктів Кролевецького району Сумської області – села Спаське, яке за археологічними дослідженнями заселялось ще з часів неоліту, а в історію увійшло як козацьке село. Дослідження підкріплено матеріалами з історичних джерел різних років, спогадами свідків, а також великою кількістю фотографій.

http://www.nibu.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1726