АНОНС!
Національний Музей Історії України м. Київ. Проект неПРОСТІ люди - Борис Грінченко: син, чоловік, батько.

https://www.facebook.com/events/1320819841295922/ 

АНОНС!

Літературно-музичний марафон за участі Григорія Єлишевича, Тамари Герасименко, Василя Будянського та літературних студій Сумщини.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1707646896215333&set=a.1471234846523207.1073741828.100009101176907&type=3&theater 

ПОДІЯ ТИЖНЯ. 

Днями до Буринської районної бібліотеки завітав В’ячеслав Колосов, головний агроном Білопільської аграрної компанії «Вікторія» з добрим подарунком – оригінальною поетичною книгою «Тонкофінгерпринт. Поети брати Бурлюки».

http://ivanzhytnyk.com/kultura/item/4952-burinska-rayonna-biblioteka-otrimala-v-podarunok-knigu-tonkofingerprint-poeti-brati-burlyuki.html 

ПОДІЯ ТИЖНЯ.

У понеділок 28 листопада у київській Книгарні «Є» пройшла презентація книги Владислава Івченка «Третій фронт».

http://freckle06.livejournal.com/312412.html?utm_source=fbsharing&utm_medium=social 

 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.

Завжди актуальне питання бібліотечної практики. У 1924 р. вийшла книга про тих, хто пошкоджує книги та викрадає їх: Библиотечные преступники : сборник статей / В. Штейн, А. Белецкий, М. Алексеев ; Под ред. и с предисл. Б. О. Боровича. – Харьков : Типография «Труд», 1924. – 100 с.

http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/4211 

ПОДІЯ ТИЖНЯ.

Андрій Бондар, Вахтанг Кебуладзе та Владислав Івченко в студії «Прямої мови» презентують свої нові твори. Говорять також про актуальні напрями літератури, сучасного читача та про те, як це – бути сучасним письменником.

http://tv.sumy.ua/pryama-mova-tendentsiyi-ukrayinskoyi-literatury/ 

ЦІКАВИЙ ФАКТ.

18 січня 1904 р. було прийнято документ, який мав назву: «Правила щодо книжкових складів при нижчих навчальних закладах відомства Міністерства народної освіти». У ньому, зокрема, зазначалося, що книжкові склади при нижчих навчальних закладах відомства Міністерства народної освіти «відкриваються виключно для продажу таких книг і видань, які призначені для використання у нижчих навчальних закладах та для народного читання». Вони можуть бути засновані навчальними та іншими відомствами, земствами, суспільними управліннями, попечительствами про народну тверезість, приватними товариствами та окремими особами. Утримання їх покладається на рахунок засновників. Відкриття таких книжкових складів відбувається з дозволу місцевого губернатора, за клопотанням повітових училищних рад (при початкових училищах) та директорів народних училищ.

Книжкові склади при нижчих навчальних закладах відомства Міністерства народної освіти звільнялися від промислових податків та виборки торгівельних документів. Завідуючими складами призначалися (за їх згодою) особи, які викладали в навчальних закладах. Вони мали право на певні винагороди. Частіш за все, у навчальному закладі книжковим складом та народною бібліотекою завідувала одна і та ж людина.

Кожен такий книжковий склад вів списки надходжень з позначкою повної назви книги та видання а також місця друкування, року, прізвища, імені автора або видавця.

Продаж книг здійснювався у позакласний час, при чому порядок ведення справ на складі затверджувався його засновником за згодою з завідуючим. Нагляд за книжковими складами було покладено на директорів та інспекторів народних училищ. Губернатори мали право здійснювати загальну ревізію складів, або закривати їх за потреби. Інспектори народних училищ щорічно звітували про кількість та загальну вартість книг та видань, відпущених зі складу протягом року.

У 1910 р. в Російській імперії існувало 34 губернських земства та 359 земств повітових, загалом 393 земства, але далеко не всі мали книжкові склади. За відомостями 1905 року земських книжкових складів в імперії всього було 142 (32 губернських та 110 повітових), таким чином, 251 земство їх зовсім не мало. У такому разі постачання книгами шкіл та бібліотек коштувало земствам на 10 відсотків дорожче.

Книжковий склад в Охтирському повіті функціонував шість років з 1894 до 1900 року. У Лебедині відділення книжкового складу було відкрито згідно з постановою Лебединського повітового зібрання від 20 лютого 1894 р.

У 1903 р. було відкрито книжковий склад Роменського повітового земства. Загалом книжковим складом та його відділеннями обслуговувалось у 1910 р. 66 народних училищ та 5 міністерських училищ, поповнено фонди  35 публічних шкільних бібліотек та бібліотек-читалень. При книжковому складі працювала безкоштовна бібліотека, якою користувались 150-160 осіб, головним чином викладачі.

Обіг складу навчальних посібників, тобто витрати Сумського земства на придбання навчальних посібників для шкіл на початку ХХ століття коливався в межах від 8 до 10 тис. руб. на рік.

https://www.academia.edu/26414237/%D0%97%D0%95%D0%9C%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%86_%D0%9A%D0%9D%D0%98%D0%96%D0%9A%D0%9E%D0%92%D0%86_%D0%A1%D0%9A%D0%9B%D0%90%D0%94%D0%98_%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%90_%D0%A1%D0%A2%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF_%D0%A2%D0%90_%D0%94%D0%86%D0%AF%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%AC_%D0%92%D0%86%D0%94%D0%94%D0%86%D0%9B%D0%95%D0%9D%D0%AC_%D0%9D%D0%90%D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%9A%D0%86%D0%9D%D0%A6%D0%86_XIX_%D0%9F%D0%9E%D0%A7%D0%90%D0%A2%D0%9A%D0%A3_%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82._%D0%9D%D0%90_%D0%9C%D0%90%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%90%D0%A5_%D0%A1%D0%A3%D0%9C%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%AE_ 

НОВИНКА!

Вандишев В. М. Трансформація світогляду в добу Відродження і Реформації (з автентичними текстами праць Юрія Дрогобича в українському перекладі): навчальний посібник / В. М. Вандишев. – Київ: Кондор-Видавництво, 2016. – 304 с.

Навчальний посібник покликаний розширити звичне уявлення про добу Європейського Відродження і Реформації, яке сформувалося у вітчизняній навчальній літературі.

Вандишев Валентин Миколайович – доктор філософських наук (1990), професор (1991), завідувач кафедри філософії Сумського національного аграрного університету (вересень 2012).

http://www.condor-books.com.ua/books?page=shop.product_details&flypage=flypage.tpl&product_id=747&category_id=7

ПАМ’ЯТНА ДАТА.

9 грудня виповниться 365 років від дня народження Святителя Димитрія Ростовського (Данила Савича Туптала) (1651–1709), церковного і громадського діяча, проповідника, письменника, ігумена Глухівського Петропавлівського монастиря (1694–1697), уродженця м. Макарів Київської області.

Бібліотека Глухівського Національного педагогічного університету презентує віртуальну виставку видань про Дмитра Ростовського (Глухівський період життя) та його книгу «Четьї Мінеї».

https://drive.google.com/file/d/0B1PrGvfDqTb4OExCdzdScHVYLU0/view 

ПОДІЯ ТИЖНЯ. 

У Сумах відкрилася виставка книг, які можна понюхати або з’їсти.

http://debaty.sumy.ua/afisha/u-sumah-vidkrylasya-vystavka-knyg-yaki-mozhna-ponyuhaty-abo-z-yisty/ 

ПАМ’ЯТНА ДАТА.

27 листопада 1923 року народився український науковець, професор, Доктор медичних наук, Заслужений лікар України Красовицький Зиновій Йосипович. Рішенням Сумської обласної ради у 2003 році обласній інфекційній клінічній лікарні присвоєне ім’я її засновника – З. Й. Красовицького, а в листопаді 2004 року на фасаді лікарні в урочистій обстановці відкритий барельєф видатного лікаря.

Він є також автором книги «По тернистым дорогам жизни. Записки медика-ветерана Великой Отечественной войны».
http://oaji.net/articles/2014/1031-1410170632.pdf 

АНОНС!

Заплануйте відвідати передноворічний книжковий ярмарок у Києві.

НОВИНКА!

ВБ "Еллада" презентує книгу «Ті, що пройшли крізь майдан». Автором є член Національної спілки журналістів України, стипендіат Охтирської міської ради, журналіст Валерія Бакуліна. Їі книга включає  статті, репортажі та інтерв’ю з безпосередніми учасниками Революції Гідності.

«Ті, що пройшли крізь Майдан» – це живе свідчення тих подій, пронизане особистими враженнями учасників Євромайдану, що охоплює матеріал від грудня 2013 по грудень 2015 року. Це публіцистичне видання вже зараз має історичне значення, бо час іде, і все потроху може забутися, якщо не закарбувати цю пам’ять у друкованому слові для наступних поколінь.

«Прокидайтесь і не будьте байдужими, щоб знати, як відповісти своїм дітям про минуле. Бо чого ж тоді ті хлопці загинули?», – ці слова дають зрозуміти головну ідею книги Валерії Бакуліної.

http://www.ellada-sumy.com/single-post/2016/11/21/%C2%AB%D0%A2%D1%96-%D1%89%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C-%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%C2%BB-%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8E-%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 

НОВИНКА!

Вийшла друком книга шосткинської поетеси Олени Кужельної «Другое измерение». Держслужбовець – за фахом, поетеса – за покликом душі. Її лірично витонченій  поезії притаманна  особлива мелодійність та витонченість. Декілька віршів Олени Валеріївни покладені на музику та стали проникливими піснями: «Рідна земля» (музика Елли Римської), «Земле Шосткинська» (музика Ігоря Чумака); «Осенний романс», «Старі очі, даремно не плачте», «Я нарисую ваш портрет» (музика Олени Малишко-Березовської). Олена Валеріївна також є автором грунтовних історико-краєзнавчих  розвідок.

http://cbstolstogo.ucoz.ua/