ЦІКАВИЙ ФАКТ!
Одним
з найкультурніших українських видавництв років Української державності 1917 –
1921 був, безсумнівно, «Друкарь». В Україні першою ластівкою «Друкаря» стало любительське видання
літературного есе Павла Зайцева «Оксана. Перше кохання Шевченка». Воно з’явилось у січні
1918 р., ще перед муравйовщиною, в тонкому й поетичному оздобленні Георгія
Нарбута.
ЗАЙЦЕВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ (псевдоніми
Лупа Гарбузов, Л. Гарбуздов, Лупа Гарбуздович, Слобідський та ін.)
– громадський і культурний діяч, шевченкознавець. Народився 10 (23) вересня
1886 р. у м. Суми. Син гімназіального вчителя. Закінчив Сумську гімназію (1904 р.). Вступив до юридичного
факультету Санкт-Петербурзького університету, після закінчення якого (1909 р.)
пройшов курс історико-філологічного факультету (1913 р.). Член української
громади в Петрограді і ТУПу. Видав перший випуск «Кобзаря» (СПб, 1914.V, 162
с.). У березні 1917 р. обраний до Петроградської «Української національної
ради». Комісар Тимчасового уряду в косовському повіті (початок травня – 11
липня 1917 р.). З 8 квітня 1917-го – член Центральної Ради від
Петроградської громади (тер. Представництво). З 15 вересня 1917 р. очолював
канцелярію генерального секретарства освіти, викладав в Українському народному
університеті. З 1918 р. – директор департаменту загальних справ міністерства
освіти Української Держави, 1919 р. – начальник культурно-освітнього відділу
армії УНР. Друкувався в «Друкарі». У 1918–1919 рр. – головний
редактор журналу «Наше минуле». Співробітник Всеукраїнської академії наук (ВУАН), редактор
«Записок історико-філологічного
відділу ВУАН». 1920 р. – начальник культурно-освітнього відділу Армії УНР. У 1920–1921
рр. головноуправляючий справами мистецтва і національної культури, т.в.о.
керуючого справами Міністерства преси і пропаганди УНР. Виїхав з Варшави як
секретар дипломатичної місії УНР. 1922–1924 рр. – секретар Українського ЦК.
Працював в Українському науковому інституті, викладач в університеті. Під
фірмою Українського наукового інституту видав у Варшаві «Повне видання творів» Тараса Шевченка (вийшло 13
тт., 1934-1939 рр.), перевиданих по війні в Чикаго у видавництві
М. Денисюка (14 тт.; 1959 – 1963 рр.). Від 1941 р. у Берліні, працівник
наукових і освітніх установ та видавництв З 1958 р. викладав в УВУ (Мюнхен).
Помер 2 вересня 1965 р. у Мюнхені.
ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА «DIASPORIANA»
ОЦИФРУВАЛА ТВІР П. ЗАЙЦЕВА «ЖИТТЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА».
Комментариев нет:
Отправить комментарий