НОВИНКА!
Коломієць Р. Микола Хвильовий / Р. Коломієць. - К., 2019.
Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов, 1893–1933) – поет, письменник, публіцист, громадський діяч, що став однією із найбільш знакових постатей доби Розстріляного відродження. Гасло «Геть від Москви!», кинуте письменником під час започаткованої ним літературної дискусії, об`єднало митців у боротьбі за незалежність розвитку української художньої культури. Понад усе цінуючи творчу свободу, у передчутті жорстоких обмежень та репресій радянського уряду письменник здійснив самогубство, збунтувавшись проти тоталітарної системи. У різні часи Миколу Хвильового сприймали по-різному, але сьогодні його ім’я уособлює в собі вищий злет української літератури 20-х років XX століття.
http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=5731&fbclid=IwAR3kbPP8KhOJYGoFYmoBLbeEQEMhffuhYqhT1aDV3GNVR9Bsht3EYh4m6_o

ЦІКАВИЙ ФАКТ.
19 грудня 2019 року виповнюється 100 років з дня народження відомого українського перекладача і мовознавця, нашого земляка Миколи Лукаша.
"Фактично весь вільний час, який у нього був, він віддавав перекладам. І от коли він перекладає «Дон Кіхота» (це якраз кінець 1960-х — початок 1970-х років), в нього з’являються прямо якісь біографічні паралелі з тим, що він перекладає. Тобто він почувається ізольованим, ув’язненим, він почувається, як Сервантес, коли той писав першу частину роману у борговій в’язниці. Так само почувається Лукаш, перекладаючи. І в цьому сенсі, він, буквально не сходячи з перекладацького Росинанта, робить цей жест у 1973 році, коли Івана Дзюбу засуджують за «Інтернаціоналізм чи русифікацію» на 5 років заслання. Він хворий. І Лукаш «атакує вітряк», атакує цей величезний Молох радянської ідеологічної машини: він пише лист, абсолютно безрозсудний, напівсаркастичний..."
Продовження цієї лекції від Ростислава Семківа читайте у джерелі.
http://www.chytomo.com/mykola-lukash-borotba-donkikhota-z-vitriakamy-perekladu/?fbclid=IwAR3ZaOoEpxTPQD3H4DjKtkLRh2WopvBpypUChyssrhui3_bjPCBpR5a2WYw 

НОВИНКА!
Вийшла друком книга Миколи Ліщенка "Демократія".
Це вже сьома книга талановитого буринського літератора. У збірці поезій зібрані твори гумористичного жанру, у яких автор описує сюжети з нашого повсякденного життя.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2578827485499601&set=gm.1736970119768323&type=3&fref=mentions&__xts__[0]=68.ARBvXzFkd-dI8IBzaEqU7olDdwlpLj384wAhEP-IjcNs7mTgwbkJCsXHz2G-26I8egdOZdA2ReyK512QzbrjaoOL6WDTM5SCUPmy3gVFn8i8AJ-y7Kt7HG6Wb4ZQMC3q1Q-9r5uf7s27ZuYbXK3uU5HvU9fJ-f77IAs43yfU-GsJgUh7JACmTWP7Sac67QQKODc_4Fhnlr_6W6Zj89oa7HfW7cKup_Q5x-pid64wG67jtuL5B8535i9nLEjvUsVytoSPi0us66UVdT_VOkxlyGSEKZ-wasj8gFCasH6T4YDw_NT8kp9cqBRO7SB7Q54EJQe34LL4_f9VpINes1ngz44&__tn__=K-R

НОВИНКА! У “Видавничому будинку “Еллада” (м. Суми) побачила світ монографія “Історія українського китаєзнавства (XVIII – початок XXI століття)”, автором якої є завідувач відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, доктор філософських наук, президент Української асоціації китаєзнавців Віктор Кіктенко.
На основі дослідження широкого кола джерел автор зробив спробу реконструкції й аналізу історії розвитку українського китаєзнавства від зародження дотепер як частини загального процесу розвитку китаєзнавства у Східній Європі. У праці визначено походження, закономірності та напрямки розвитку українського китаєзнавства шляхом створення відповідної біобібліографії та визначення інституційних процесів. Детально проаналізовано основні напрямки розвитку цієї галузі знань, що пов’язані із вивченням внеску українських науковців у дослідження історії, філософії, культури, мови, літератури, соціально-економічного та політичного розвитку Китаю. Для реконструкції історії українського китаєзнавства Віктор Кіктенко використав невідомі та маловідомі архівні матеріали й наукові публікації українських вчених, присвячені Китаю. 
https://www.ellada-sumy.com/?fbclid=IwAR2R_wXbPdIfi09V-ZSyWfwyl_JAUpzrq6WVWR1wa4JWEMA2wimlIX04aA0 

НОВИНКА!
Товстуха П. Глухівські сказання / П. Товстуха. - Суми: ВД Елада, 2019.
Книга присвячена стародавньому Глухову і його людям.
Автор Петро Товстуха - відомий сумський майстер слова, член Національної спілки письменників України, голова літературно-мистецького об’єднання “Українська хвиля”.
Його нова збірка - це гармонійне поєднання віршових і прозових творів різного тематичного спрямування, тут історія переплітається з емоційними, наповненими почуттями сюжетами з реального життя.
Книга письменника відрізняється тим, що в ній історичні мотиви поєднуються з сучасністю, а погляд митця охоплює і краєзнавчу тематику, і буремні події сьогодення, і щоденне життя земляків.

https://www.ellada-sumy.com/single-post/2019/10/24/%E2%80%9C%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%E2%80%9D-%D0%B2%D0%B8%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B0-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%83?fbclid=IwAR2K6LXUifbNCLWxUt_hQ4lT-7smQFCcXxEhZUFFt2pUjeGZkZpD25HJXfA 

НОВИНКА!
Вийшла у світ книга історика Василя Капоріна «Екатериновка – души обитель», присвячена історії невеличкого села, розташованого у східній частині Глухівського району на російському прикордонні.
Дизайн і оформлення здійснив фотохудожник Юрій Москаленко. Робота насичена ілюстративним матеріалом, спогадами, але родзинкою є генеалогічні дерева жителів села.
Національний заповідник «Глухів» також «підставив плече» у роботі над виданням, доповнивши його світлинами археологічних знахідок, фотографіями подій Другої світової війни, документами з фондів Заповідника. 

http://nz-hlukhiv.com.ua/novini/nove-naukovo-populyarne-vidannya.html?fbclid=IwAR3TSUcCBPGnise9QF1N3qPiq8lRNrr3wL1Oa1lOusIfTI3eW4nKhBwOGck