ПОДІЯ ТИЖНЯ.
29 липня у с. Іскрисківщина Білопільського району відкрито меморіальну дошку, присвячену видатному поету Борису Сергійовичу Павлівському, автору книг "Світильник ночі" (1994), "Любов на тернистій дорозі" (1996),
"Хрестоносці України" (1998), "Слово з-за ґрат" (2002), "І терни, і
тюрми" (2005), "Віч-на-віч з правдою" (2006), "Мерехтить самітниця зоря"
(2007), "І входить в серце блискавиця" (2008).
Борис Павлівський народився 21 вересня 1906 р. на хут. Подобріївка
Білопільського району, нині Сумської області. Закінчив у 1918 році
Іскрисківщинську церковно-парафіяльну, а в 1924 році Михайлівську
агрономічну школи. Відтак подався в Донбас. Пізніше за сприяння
керівників ВУСП-Пу (Всеукраїнської спілки пролетарських письменників)
вступив у Харківський інститут професійно-педагогічної освіти. На
третьому курсі навчання його заарештувало Харківське ГПУ. Всього він
пережив п'ять арештів, відбув три терміни, загалом двадцять три роки в
тюрмах і таборах ГУЛагу.
У вересні 1957 року він повертається з дружиною і маленьким сином в Україну, оселяється в селі Іванівка Теребовлянського району. У 1961 році переїхав жити у село Буданів.
У листопаді 2004 року на дев'яносто дев'ятому році обірвалося життя поета-страдника, слово якого шість десятиліть було під забороною. У 1994 році у видавництві "Лілея" вийшла перша маленька збірка поезій "Світильник ночі".
В листопаді 1996 року його вдруге приймають в письменницькі лави, тепер уже в Національну спілку письменників України. Велика заслуга у справі повернення і популяризації творчості Б. Павлівського належить відомому в краї літератору і дослідникові Ярославу Гевку.
У вересні 1957 року він повертається з дружиною і маленьким сином в Україну, оселяється в селі Іванівка Теребовлянського району. У 1961 році переїхав жити у село Буданів.
У листопаді 2004 року на дев'яносто дев'ятому році обірвалося життя поета-страдника, слово якого шість десятиліть було під забороною. У 1994 році у видавництві "Лілея" вийшла перша маленька збірка поезій "Світильник ночі".
В листопаді 1996 року його вдруге приймають в письменницькі лави, тепер уже в Національну спілку письменників України. Велика заслуга у справі повернення і популяризації творчості Б. Павлівського належить відомому в краї літератору і дослідникові Ярославу Гевку.
Комментариев нет:
Отправить комментарий