ЦІКАВИЙ ФАКТ.
У XVIII ст. у київській друкарні у техніці гравюри на міді працював уродженець
Сумського краю Григорій
Федотович Сребреницький (1741 – 1779). Д. Атонович зауважує: „Їз Сребреницького вийшов добрий гравер, як це видно з гравюр, що він
різав з образів відомих французьких майстрів – Греза, Бурдана та ін. В тому
числі він вирізав і гравюру з образу Лагрене – „Донька годує свого батька,
засудженого на голодну смерть”.
Художник гравіював
фронтисписи до книг І. Бецького „Краткое наставление выбранное из лучших авторов с
некоторыми примечаниями о воспитании детей от рождения их до юношества” (СПб., 1768 р.), „Привилегия и Устав Императорской
Академии трех знатнейших художеств, живописи, скульптуры и архитектуры с
воспитательным при оной Академии училищем” (СПб., 1765 р.), „Устав воспитания двухсот
благородных девиц учрежденного Е. В. государынею императрицею Екатериною
Второю…” (СПб., 1768-1769
рр.), „Устав
Императорского Шляхетного сухопутного кадетского корпуса учрежденного в
Санктпетербурге для воспитания и обучения благородного российского юношества” (СПб., 1766 р.), „Учреждение Императорского Воспита-тельного
для приносимых детей дома и госпиталя для бедных родильниц в столичном городе
Москве” (СПб., 1767 р.), „Учреждения и уставы касающиеся до
воспитания и обучения в России юношества обоего пола. Во удовольствие общества
собраны и новым тиснением изданы. В 2 т.” (СПб., 1774 р.), а також виконував гравюри до
книги О. Салтикова „Речь, которую Академия художеств при своей инагурации Её Величеству
Екатерине Второй императрице и самодержице Всероссийской, всемилостивейшей основательнице
всеподданейше приносит благодарение, говоренная той же академии
конференц-секретарем Александром Салтыковым” (СПб., 1765 р.).
Комментариев нет:
Отправить комментарий